Чума м'ясоїдних
Загальна інформаціяГостре висококонтагіозне вірусне захворювання собак, тхорів, вовків, лисиць, шакалів, норок та інших м'ясоїдних, яке характеризується гарячкою, гострим запаленням слизових оболонок, пневмоніями, шкірною екзантемою та ураженням нервової системи.
ПатогенезПісля проникнення і реплікації в альвеолярних макрофагах вірус потрапляє у регіонарні лімфовузли, з лімфою заноситься до всіх паренхіматозних органів і внаслідок порушення клітин в організмі виникають запальні процеси й ураження органів і тканин.
СимптомиІнкубаційний період триває від двох діб до трьох тижнів. Поява гарячки пов'язана з віремічною фазою, яка клінічно перебігає непомітно або проявляється нездужанням, відсутністю апетиту, блюванням, проносом. Після інфікування органів та їх пошкодження спостерігається другий етап підвищення температури тіла. При цьому виникають пригніченість, гнійний кон'юнктивіт, тонзиліт, фарингіт, гнійні виділення з носа. Залежно від тропізму штаму вірусу, яким інфікована тварина, можуть уражуватися різні тканини й органи, що зумовлює прояв різних клінічних форм хвороби: кишкової (блювання, пронос, зневоднення організму), респіраторної (гнійні виділення з носа, бронхіт, пневмонія), шкірної (посилення злущення епідермісу, гіперкератоз подушечок пальців), кон'юнктивальної (світлобоязнь, виразки на очах) і нервової (тік, атаксія, манежні рухи, епілептичні напади).
Патологічні зміниТрупи собак, як правило, виснажені. На слизовій оболонці ротової порожнини, шлунка, дванадцятипалої кишки виявляють виразки та ерозії. Слизова оболонка верхніх дихальних шляхів гіперемійована. Печінка наповнена кров'ю, м'язи серця рихлі, судини головного й спинного мозку наповнені кров'ю, селезінка без змін.
ДіагнозДіагноз ставлять з урахуванням епізоотологічних, клінічних і патолого-анатомічних даних, проте вирішальне значення мають лабораторні дослідження. Для індикації вірусу в патологічному матеріалі використовують ПЛР, РІФ, РНГА. З метою ретроспективної діагностики застосовують РН, РЗК, РДП, РЗГА, ІФА.
Чуму м'ясоїдних диференціюють від сказу, бабезіозу, хвороби Ауєскі, парвовірусного ентериту, аденовірозу, лептоспірозу, вірусного гепатиту.
ЛікуванняПризначають етіотропні, патогенетичні та симптоматичні засоби. Для інгібування вірусу використовують гіперімунні сироватки, гамма-глобуліни, сироватки тварин-реконвалесцентів, а також інтерферони й інтерфероногени (каніверекс, міксоферон, реоферон та ін.). На ранніх етапах хвороби необхідні імуностимулятори (достим, Т-активін, тимоген, тимолін).
З патогенетичних засобів рекомендуються препарати, що містять кальцій, вітаміни груп С і В, а також антибіотики широкого спектру дії (циклоспорини, фторхінолони). При дегідратації організму внутрішньовенно вводять розчини, які містять іони кальцію, калію і натрію.
У разі нервової форми використовують кортикостероїди (дексаметазон, гідрокортизон), антиоксиданти (вітамін Е, сантохін), сечогінні (лазікс), седативні та протисудорожні препарати (сибазон, родедорм, фенолепсин). При лікуванні парезів і паралічів застосовують стрихнін, прозерин, акупунктуру.
ПрофілактикаЧерез 3—5 діб після інфікування в організмі тварин виявляють специфічні антитіла. Колостральний імунітет у щенят спостерігається лише протягом двох тижнів після відлучення.
З метою специфічної профілактики викорстовують вакцини з атенуйованих штамів вірусу чуми м'ясоїдних (моновалентні або полівалентні). Першу вакцинацію проводять у 8-тижневому віці, другу — через 2—3 тижні. Рекомендується ревакцинувати тварину — 7—8-місячному віці, а потім — раз на рік. Перед імунізацією їх дегельмінтизують.
При виникненні чуми на розплідник накладають карантин. Хворих тварин ізолюють. Вольєри, інвентар після механічного очищення дезінфікують 2%-м розчином формаліну або NaOH. З метою профілактики запобігають потраплянню в розплідник собак із неблагополучних пунктів; усіх собак, що надходять, карантинують протягом 30 діб.
Збудник хворобиЗбудник чуми м'ясоїдних — РНК-вмісний вірус, що належить до роду морбілівірусів, на поверхні якого знаходяться два білки-антигени — Н та F. Віріони мають різноманітну форму — від сферичної до ниткоподібної, діаметром від 100 до 700 мк. Вірус добре адаптується і культивується на курячих ембріонах, первинних культуpax клітин нирок собаки, тхора, перещеплюваних культурах клітин нирок африканської зеленої мавпи, антилопи, сибірського гірського козла, тестикул поросят.
У висушеному стані вірус не втрачає активності 3—4 міс. Під дією 1%-го розчину формаліну гине через 3 год, а 2%-й розчин NaOH знешкоджує його за 1 год. Вірус швидко інактивується хлороформом та ефіром.
ЕпізоотологіяТварини можуть заражатися трансплацентарним, аерогенним, аліментарним і статевим шляхами. Заражаються собаки будь-якого віку, але найсприйнятливіші щенята — 3—6 місячного віку. Найчутливіші до вірусу чуми м'ясоїдні африканські тхори та тхорофретки. Серед собак найсприйнятливіші представники таких порід, як німецька вівчарка, добермани, колі, ердельтер'єри. Вірусо-носійство у собак, що перехворіли, може тривати 2-3 міс.
Групи тварин, що вражаються:Кролівництво та хутрове звірівництво лисиця норкаДрібні домашні тварини Собаки
